Ніщо так не об'єднує людей, як біда
Сьогодні вона на всіх одна... Війна.
Вже одинадцятий рік наша країна втрачає кращих своїх синів та доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найстрашніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше - своє життя - для того, щоб ми з вами могли жити.
На жаль, сьогодні ми знову схиляємо свої голови у глибокій скорботі. Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя - захисника, мужнього бійця, батька нашої випускниці, який боронив українську землю від російського окупанта - Миколу Івановича Стерпула.
На захист нашої Батьківщини Микола став ще у далекому 2014 році, перебуваючи в зоні АТО на Донеччині. Хоробрий воїн не жалів своїх сил та здоров'я мужньо боронячи свою країну. У квітні 2016 року уже отримав посвідчення учасника бойових дій.
Із перших днів повномаштабного вторгнення країни - агресора на територію нашої держави Микола не зміг залишитись осторонь та без вагань пішов захищати свою Батьківщину. Брав участь у запеклих боях на Харківщині, Донеччині та Херсонщині.
Односельчани пам'ятають свого земляка, товариша, однокласника як світлу та позитивну людину , з гарним почуттям гумору. Розповідають, що був скромним, стриманим та мудрим і водночас дуже хоробрим. Але життя цієї мужньої та вольової людини в одну мить обірвала важка страшна хвороба.
Важко уявити, що доведеться пройти матері, яка втратила сина. Як змиритися з втратою дружині, котра дуже любила свого чоловіка, доньці, яка більше ніколи не скаже : "Тату!"
Але треба пам'ятати тепер, що Микола став до лав Небесного Війська і вже звідти буде оберігати своїх рідних.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Фотогалерея
